Медіаекологія в Україні: сучасні тенденції існування

Щодня ми отримуємо великий потік інформації з різних джерел. Найбільший вплив на нас мають мас-медіа. Вони формують громадську думку, керують суспільною свідомістю та впливають на політичний устрій. Інформаційні платформи ефективно запроваджують різні техніки маніпуляції. І найчастіше, наслідки є негативними. Йдеться про ті медіа, які активно пропагують ідеологію певної партії, провокують людей на агресію та створюють хаос у суспільстві. Більшість ЗМІ належать заможним власникам. Цей фактор впливає на редакторську політику, особливості написання текстів, рівень якісної журналістики тощо. Одним із прикладів є група «телеканалів Медведчука»: власником був його соратник, нардеп фракції «ОПЗЖ» Тарас Козак. 2 лютого, за рішенням РНБО та президента України Володимира Зеленського, на ZIK, NewsOne та 112 наклали санкції. Ні для кого не секрет, що ці телеканали мали проросійську політику. Така інформаційна війна(всередині країни), негативно впливала на суспільний лад. Робота цих медіа підтверджує факт, що екологія масових комунікацій в Україні без належного контролю.

Головним завданням медіаекології є пошук та нейтралізація негативних закидів ЗМІ у суспільство. Це пропаганда насильства, війни, релігійної чи расової ворожнечі тощо. Такі матеріали викликають шок, почуття ненависті. Всередині суспільства з’являється агресивна поведінка, злочинницькі дії. По-перше, медіа впливають на психіку людини. Вона реагує на відео чи зображення, звук, а потім сприймає текст. По-друге, у більшому масштабі ЗМІ впливають на культуру. Вони продукують певні смисли у народ, який з часом формує громадську позицію. Останнім є той вплив, що змінює системний устрій держави.

Із часів Майдану, розвиток медіаекології в Україні помітно пришвидшився. Провідні українські ЗМІ «взяли курс» на проукраїнську пропаганду. Це позитивна тенденція, яка підняла патріотичний дух на всіх прошарках суспільства. Медіа повернули довіру народу. Українці навчилися фільтрувати інформацію, відрізняти правду від брехні. Прикладом цього стала поява громадянської журналістики. Авторські блоги на веб-платформах та в медіа, мирні демонстрації та стрім-включення. Усе це підвищило рівень медіаграмотності, яка лежить в основі екології масових комунікацій. Зокрема, зросла кількість проектів з медійної грамотності. Одними із популярних є StopFake, Детектор медіа. Куратори проектів вчать розрізняти фейки, довіряти перевіреним джерелам інформації та аналізувати їх. Важливо розуміти, що медіаграмотність не має вікових категорій. Є проекти для дітей та школярів(до прикладу, онлайн-гра «Медіазнайко), для дорослих - онлайн-видання - MediaSapiens.

Нові засоби комунікацій неабияк впливають на соціум. Якщо раніше вони були ретрансляторами, то сьогодні вже здатні керувати нашими вчинками. Медіаекологія в Україні ще недосягла рівня європейського зразка. Проте, сучасні тенденції доводять ефективність роботи над цим. Діяльність ЗМІ стала активним соратником у боротьбі з інформаційною війною. І це вже є позитивним наслідком.

Катерина Онищук