Студентське життя та перспективи роботи в Європі сучасної української молоді

Сучасна українська молодь вміє конкурувати, знає свої сильні та слабкі сторони. Також працює над тим, що бути кращим фахівцем у своїй професії. Щодня молодь відвідує вебінари, закінчує курси та спеціалізовані школи. Усе це, щоб досягти успіху. Сьогодні існує популяризація читання, спорту та загального саморозвитку. Стало «модно» ділитися своїми здобутками, маленькими перемогами. Це пов’язано зі стрімким технічним розвитком людства. Останні покоління хочуть встигати за новітніми розробками. Вони прагнуть бути першими у своїй царині, аби отримати схвалення від оточення. І це стало нормою.

Чи впливають такі процеси на якість освіти? Часто ми можемо чути про не важливість школи, університету. Деякі діти закінчують середню школу і одразу йдуть працювати. А найбільші баталії точаться навколо вищої освіти. Суспільство поділилося на два табори: «за» та «проти». Таку зміну у системі пояснюють багатьма причинами. Неефективність вищої освіти, відсутність перспектив, низький рівень працевлаштування за спеціальністю тощо. Нерідко бачимо, як міжнародник за фахом працює касиром, а економіст – офіціантом. Ці та інші професії не можна знецінювати. Але проблема зрозуміла кожному.

Щороку в Україні ВНЗ випускають сотні тисяч студентів. І навіть 50% із них не забезпечують робоче місце. За рейтингом AcademicInfuence(2020), серед найвпливовіших університетів світу стали Києво-Могилянська академія, Львівський національний університет імені Івана Франка та Київський політехнічний інститут. Однак, державне замовлення на навчання щороку зменшують. Топовими професіями стали правові та економічні спеціальності. Вартість навчання за рік є у 2 рази більшою, порівняно з європейськими закладами. В Україні за магістратуру на журналістиці платять щонайменше 40 тисяч гривень. Коли в Європі ця сума може сягати 20 тисяч. Тож не складно пояснити, чому одинадцятикласники чи студенти-бакалаври обирають освіту за кордоном. Статистика студентської практики теж зростає. Неофіційно, це фізично складна робота під палючим сонцем чи на конвеєрі. Замість того, щоб розвиватися в Україні, молодь обирає Європу. Безумовно, є програми, які сприяють підвищенню рівня освіти. Au Pair, AIESEC, Erasmus, Work and Travel та інші. Навчання за кордоном – можливість підвищити свою кваліфікацію. Які перспективи? Бажання отримати міжнародний досвід, вивчення іноземної мови та працевлаштування за фахом. Також є багато волонтерських програм, грантів та стипендій. Це безкоштовний шанс для студента.

Європейські країни позитивно ставляться до іноземців. Вони теж переймають досвід, можуть практикувати мову та дізнаються про інші культури. Одним із прикладів - досвід Німеччини. Якщо у студента є потенціал, прагнення працювати, то отримати роботу не складно. Міжнародні компанії приймають людей не за расою чи віросповіданням, а за хорошими резюме та здобутками. Ще однією перевагою є діджиталізація. Завдяки доступу до Інтернету, молодь може працювати із будь-якої точки світу. Отже, сучасна молодь має достатньо перспектив роботи в Європі. Роботодавці зважають на резюме молодої людини, її навички та вміння. А це вже залежить від отриманого досвіду, копіткої праці над собою та бажанням розвиватися.

Катерина Онищук